Публікації

Горизонт-це не межа, це усього лише уявна лінія. Домагайтеся поставленої мети!!!

Зображення
А Бог дарував мені вчительську долю. Не ту, що гладенька; не ту, що по полю. Між квітів пахучих стежиною в’ється,  З краплини роси тобі щиро сміється.  Не ту, що байдужа; не ту, що не знає,  Де мрія дитяча по світу блукає… А ту, що у серці пташиною б’ється  І перед лихом ніколи не гнеться.  Таку, що не спинеш, не скажеш: доволі… Бо вчитель — це сцена, де є усі ролі.  І кожну не грати, а нею прожити,  І душу дитячу у щастя зліпити,  Любов’ю горіти, на мить не згасати,  Якщо й не вдалося навчити літати.  Весь світ пелюстковий до ніг пригорнути, Щоб радість відчути — Людиною бути.  У тому вся суть: не для себе прожити,  А когось хоч трішки навчити любити,  Побігти в ромашки по літньому полю… Спасибі, Господь, за учительську долю .