Горизонт-це не межа, це усього лише уявна лінія. Домагайтеся поставленої мети!!!

А Бог дарував мені вчительську долю.

Не ту, що гладенька; не ту, що по полю.

Між квітів пахучих стежиною в’ється, 

З краплини роси тобі щиро сміється. 

Не ту, що байдужа; не ту, що не знає, 

Де мрія дитяча по світу блукає…

А ту, що у серці пташиною б’ється 

І перед лихом ніколи не гнеться. 

Таку, що не спинеш, не скажеш: доволі…

Бо вчитель — це сцена, де є усі ролі. 

І кожну не грати, а нею прожити, 

І душу дитячу у щастя зліпити, 

Любов’ю горіти, на мить не згасати, 

Якщо й не вдалося навчити літати. 

Весь світ пелюстковий до ніг пригорнути,

Щоб радість відчути — Людиною бути. 

У тому вся суть: не для себе прожити, 

А когось хоч трішки навчити любити, 

Побігти в ромашки по літньому полю…

Спасибі, Господь, за учительську долю.